Секретна мегав'язниця Сальвадору
Анхеліка здогадувалася, де її зниклий чоловік Дарвін. І офіційні кадри, які оприлюднив уряд і поширили у соцмережах, підтвердили її підозри.
Вона прокручувала відео кадр за кадром - і на 25 хвилині побачила, як він потискає руку своєму співкамернику. Анхеліка натиснула паузу, перемотала назад і ще раз переглянула запис.
Попри те, що в нього була поголена голова, і на ньому не було нічого, крім тюремних білих шортів, вона не сумнівалася, що цей чоловік - Дарвін, якого вона не бачила відтоді, як 11 місяців тому його арештували.
Це був її перший доказ того, що його перевели до сумнозвісної мегав’язниці Сальвадору, "Центру боротьби з тероризмом" (CECOT), який у січні відкрив президент країни Наїб Букеле в Теколуці, за 74 км на південний схід від столиці Сан-Сальвадор.
CECOT став символом сумнозвісної "війни проти банд" президента Букеле, яка, за словами міністерства безпеки країни, призвела до затримання щонайменше 68 000 людей від початку кампанії в березні 2022 року.
Тисячі жителів Сальвадору місяцями не мали жодних звісток від своїх затриманих родичів. Вони так само, як Анхеліка, шукають їх на відеозаписах, фотографіях або – якщо близькі перебувають у в’язницях з меншим рівнем безпеки – підглядають крізь маленькі діри в стінах в'язниці.
Водночас запроваджений президентом Букеле надзвичайний стан має широку підтримку в країні, рівень жорстокості у якій є одним з найвищих у світі. Під час опитування, яке провела компанія CID Gallup серед 1200 громадян у січні, 92% опитаних сказали, що позитивно ставляться до свого лідера.
Таке схвалення значною мірою завдячує різкому скороченню зареєстрованих вбивств після того, як Букеле прийшов до влади. Багато сальвадорців радіють цим змінам - особливо в районах, які раніше контролювали банди, які залякували місцеве населення девізом: "Бачиш, чуєш, мовчи". Тепер місцеві жителі можуть більше не боятися переслідувань та помсти на підконтрольних бандам територіях.
Уряд Сальвадору каже, що CECOT може вмістити до 40 000 в'язнів, які будуть виключно високопоставленими членами двох ворогуючих банд - Мара Сальватруча (MS-13) і Барріо 18 - чия війна призвела до десятиліть терору та кровопролиття в Сальвадорі.
ВВС неодноразово відмовляли в доступі до CECOT, але ми відтворили деталі в'язниці, використовуючи відео та фотографії, надані урядом та поширені у ЗМІ, які отримали доступ до в'язниці до її відкриття; інтерв'ю з офіційними особами Сальвадора; та документи, які надав нам на умовах анонімності інженер, який брав участь у будівництві в’язниці.
У в'язниці CECOT 256 камер .
Для того, щоб розмістити 40 000 ув’язнених , - якщо не будуватимуть нових блоків - кожна камера має вміщатиме 156 людей.
Ліжка - це просто металеві пластини без матраца.
Стеля являє собою сітку у формі ромбів - отвори дозволяють охоронцям стежити за в'язнями, а решітки зроблені із загостреного металу , щоб ув'язнені не висіли на них.
У кожній камері є дві раковини для в’язнів, щоб митися та прати одяг, а також два туалети - про жодну приватність не йдеться.
У камерах немає вікон, вентиляторів чи кондиціонерів, попри високі температури та вологість протягом усього року.
Влада каже, що ув’язнені будуть залишати свої камери лише для онлайн-слухань або одиночного ув’язнення .
Площа, яку матиме кожен ув’язнений у спільній камері, наразі невідома. На планах в'язниці, доступ до яких отримала BBC Mundo, кожна камера має розміри 7,4 х 12,3 м, або 91,02 кв. м - тобто на одну людину припадатиме 058 кв. м. Водночас міжнародний стандарт Червоного Хреста - 3,4 кв.м на одного в’язня у спільній камері.
Влада Сальвадору заявила, що не розраховує звільняти в’язнів з тюрми CECOT.
Невідомо, скільки саме в'язнів зараз там утримують. Наразі влада публічно оголосила лише про два переведення – по 2000 ув’язнених.
Влада каже, що місця для дозвілля на вулиці у тюрмі не передбачені - так само, як і візити родичів. Це суперечить міжнародним правилам щодо прав ув'язнених.
Критерії ув'язнення в CECOT не оприлюднювали, тому неясно, чи відправили до в'язниці нових затриманих, чи перевели з інших тюрем.
Про те, як годують ув'язнених та доглядають за ними, відомо мало. Планів чи фотографій кухні, їдальні, майстерень чи медпункту не оприлюднювали.
Влада каже, що CECOT має найсучаснішу систему безпеки - системи сканерів на входах, широку мережу спостереження та добре обладнану кімнату зі зброєю.
"Ця в’язниця - "яма з бетону та сталі, зі збоченим розрахунок позбутися людей без офіційного застосування смертної кари", – сказав ВВС Мігель Сарре, колишній член підкомітету ООН із запобігання тортурам.
Із цим погоджується Антоніо Дуран, старший суддя в місті Сакатеколука та один із небагатьох магістратів, які відкрито критикують надзвичайний режим президента Букеле.
"У правовій державі правопорушника карають позбавленням волі", – каже він.
"Але в цьому випадку його позбавляють волі, щоб карати у в'язниці. І це не тільки неправильно, але й злочинно. Це тортури", - додає суддя.
Уряд Сальвадору розглядає "Центр боротьби з тероризмом" як квиток в один кінець для ув'язнених.
"У нас є зобов’язання перед сальвадорцями, що (ув’язнені з CECOT) ніколи не повернуться до громади. І ми збираємося порушити необхідні справи (проти них), щоб переконатися, що вони ніколи не повернуться", – казав кореспонденту ВВС Віллу Гранту міністр юстиції та громадської безпеки країни Густаво Вільяторо.
"Для нас CECOT - найбільший пам’ятник правосуддя, який ми побудували. Нам нема чого приховувати", - додав він.
Президент Букеле у травні висловився іще жорсткіше.
"Нехай усі "правозахисні" організації знають, що ми збираємося знищити цих кривавих убивць та їхніх поплічників, ми посадимо їх у в’язницю, і вони ніколи не вийдуть звідти", – написав він у твіттері.
Невідомо, скільки ув'язнених центру були офіційно засуджені за злочини, у яких їх звинувачують - якщо такі є взагалі.
BBC звернулася до уряду Сальвадору з проханням повідомити подробиці про те, хто і на яких підставах перебуває у в’язниці, як вона вміщуватиме 40 000 осіб і чому родичі ув’язнених не отримали підтвердження про їхнє переведення - але жодної відповіді не отримала.
Кілька тижнів тому ВВС змогла дізнатися про в'язницю трохи більше.
"Навіть Ель Чапо не зміг би втекти звідти", - сказав нам офіцер поліції, що працює в цьому районі, маючи на увазі сумнозвісного ув’язненого мексиканського наркобарона, який раніше організував кілька неймовірних втеч із в’язниці.
Тюремний комплекс займає близько 23 га.
У ньому вісім блоків по 32 камери в кожному.
Комплекс має два ряди електрифікованих парканів по периметру , та оточений двома залізобетонними стінами . Периметр зовнішньої стіни становить 2,1 км. Також центр має 19 сторожових веж .
Поліцейський зізнався, що за останні місяці його життя значно покращилося.
"Раніше я займався тим, що виловлював членів банд по їхніх домівках, з усіма відповідними ризиками. Тепер мій день проходить на блокпостах, й іноді я навіть маю час випити кави", - розповів він.
Найбільше політику президента Букеле підтримують мешканці районів, які раніше контролювали банди.
"Поки президент цього не зробив, це місце взагалі не було безпечним", - сказала ВВС Деніз, яка живе в Ла Кампанера, на околиці Сан-Сальвадора.
"Я думаю, що (надзвичайний) стан був найкращим рішенням, яке можна було прийняти, і що це найкращий президент, який у нас коли-небудь був", - додала вона.
Її настрій контрастує з настроєм 23-річної Марії, яку ми зустріли неподалік від в'язниці, в Ель-Маніадеро. Партнер її матері пів року працював на будівництві в'язниці, а потім його самого заарештували за "незаконні зв'язки".
Марія каже, що більше не ризикує багато виходити з дому. Її подругу Джесіку - маму трирічної дівчинки - також забрала поліція в межах надзвичайного стану.
"Схоже, бути молодим - тепер злочин у Сальвадорі", - каже вона.
BBC поспілкувалася з десятками родичів ув'язнених, яких затримали під час так званого режиміу "виняткового стану", і всі вони кажуть те саме.
Вони розповіли, що їхніх близьких вивозили з дому – без обшуку чи ордера на арешт – до центрів ув’язнення чи в’язниць, а потім проводили групові онлайн-слухання разом із десятками інших затриманих. На цих слуханнях суддя призначав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а прокуратура перевіряла, чи є докази для офіційного звинувачення – процес, який може тривати місяцями, навіть роками.
Діти дивляться крізь стіну в'язниці в Сан-Сальвадорі
У травневому звіті Cristosal, головної правозахисної неурядової організації Сальвадору, дійшли висновку, що протягом першого року цих заходів десятки ув’язнених померли від тортур, побоїв або відсутності медичної допомоги в інших в’язницях країни.
Уряд публічно не відреагував на звіт. Але уповноважений з прав людини країни Андрес Гусман Кабальєро, який обійняв посаду 24 травня, під час заходу для ЗМІ того місяця визнав, що звіт є тривожним.
"Коли тюремне населення складається з двох-трьох банд або трьох груп, які ворогували між собою, це може мати такі наслідки, як збільшення смертності — причини потрібно розглядати в кожному конкретному випадку", - сказав він.
CECOT, кажуть у Cristosal, викликає особливе занепокоєння, тому що його дуже важко моніторити.
"Умови в CECOT можуть стати нелюдськими та принизливими, тому що ніхто не має доступу до цієї в’язниці", - каже Заїра Навас, колишня головна інспекторка поліції Сальвадору, яка зараз очолює Cristosal.
"Ані юристи, ані омбудсмен, ані навіть ЗМІ не можуть потрапити всередину й перевірити умови", - каже вона.
Тим часом Анхеліка, яка упізнала свого чоловіка на кадрах із в'язниці, каже, що намагатиметься отримати будь-яку інформацію про нього.
"Немає іншого способу, окрім як продовжувати боротися… я маю робити це заради дітей та чоловіка".