КАТЕГОРІЯ ДИТЯЧА КНИГА РОКУ ВВС

  • Володимир Арєнєв

    Сапієнси

    2178 рік, Київ, світ далекого майбутнього. Одного квітневого дня звичайнісінький школяр Михайло Неборак познайомився з новачком на ім’я Олександр Ненарок. У нього дві мами, дідусь - некромант і залізне серце. Але це - лише початок карколомних пригод у довгоочікуваній науково - фантастичній повісті для підлітків від письменника Володимира Арєнєва.

    І людяність… думаю, це не вигадка, як вважає Гарлан. Але й не те, що нам усім притаманне від народження. Людяність - це… це те, чого ми мали би прагнути. Те, що дозволяє якось примирити розум з нашою тваринною частиною".

  • Андрій Бачинський

    З Ейнштейном у рюкзаку

    Мандрівка школярів у гори, яка мала би стати чудовим відпочинком, обернулася несподіваною пригодою для трьох однокласників - красеня-футболіста Олега, красуні Солі та тихого і таємно закоханого у Солю Юрка.

    Роман впритул підійшов до Юрка. - Не цікаво, кажеш? - запитав з притиском. - Типу, нудно тобі, вченому, з нами, так?Юрко не відповів, лише стенув плечем. - Отак, кажеш? Ну, ок, зараз тобі стане цікаво, - прошипів Роман крізь зуби.Наче шукаючи підтримки, він озирнувся на Олега, відтак непомітно перехилився на ліву ногу, а праву рвучко викинув уперед, намагаючись звалити Юрка з ніг. Але в передранковій темряві не помітив перед собою пеньок, і замість Юрка, всадив ногою у дерево. - А-а-а-а–й! - зарепетував Роман, скорчившись від болю. Дівчата пирснули сміхом, а Олег, гамуючи регіт, додав: - Ну ти, Ром, і вимахнувся. Каратист. Юрко не сміявся, лише поправив окуляри і спокійно промовив: - Третій закон Ньютона".

  • Тім Брік

    Шармузіки: За межами Великої Галявини

    Шармузіки зі Шмуру - дуже лякливі створіння і мають безліч різних страхів. Вони бояться висоти, темряви, дощу, але найбільше - покинути місто та вийти за межі Великої Галявини. Ніхто і ніколи не наважувався це зробити, але, одного вечора все змінилось…

    …Вас вітає капітан тунельного потягу "Варус Ларан". Займайте місця згідно з некупленими білетами. Ми вирушаємо через… Прямо зараз. Виходити з потягу під час руху не рекомендується. Запасних виходів немає, у разі екстреної ситуації - закривайте обличчя руками. Дякую за увагу".

  • Оксана Драчковська

    Зайчик - нестрибайчик та його смілива мама

    Це автобіографічна історія-казка для діток про себе та свого синочка Назарка, який, на жаль, із самого народження є дитиною з інвалідністю і не може ходити. Мама Оксана щодня веде боротьбу за краще майбутнє для всіх особливих людей і для Назарка. Казка розповідає діткам, що не всі люди однакові, як не варто здаватися, коли важко, як триматися, коли сил не залишається і як жити в цьому світі, який, здебільшого, призначений для звичайних людей.

    Коли тато і малюк повернулися додому, їх на порозі чекала мама Зайчиха. Їм навіть не довелося нічого пояснювати: материнське серце все відчуло і збагнуло. Весь день мама Зайчиха втішала і забавляла Зайчика-нестрибайчика. Надто коли зі школи повернулися веселі та галасливі зайченята. А наступного дня вона вдягнула свою найкращу сукню і вирушила до Лісової управи".

  • Оксана Лущевська

    Скелет без шафи

    Друзів у Ані фактично немає. Через статуру її часто обзивають і ображають однокласники, найкраща подруга Кіра переїхала в інше місто… Єдина відрада дівчинки - це наука. Зокрема, анатомія. А ще вона має особливого таємного друга, який, можливо, допоможе дівчинці стати впевненішою та популярнішою серед однокласників.

    Для них я щось незрозуміле, велике й сумне. Немов у мене дві голови чи довжелезний хвіст".

  • Олеся Мамчич

    Ким працюватиме Яся

    Героїня книжки Олесі Мамчич замислилася про свою майбутню професію. Не так просто визначитись в цьому питанні дорослим, а маленькій дівчинці - тим паче. Тому Яся випробовує власний вибір на практиці і зрештою знаходить професію до душі.

    Усі наїдки, від яких ковтаєш слинку, завжди заховані в цій величезній холодній штуці. І сосиски, і пиріжки, і полуниці, і йогурт, і навіть фарширований перець. Мабуть, працювати холодильником дуже смачно", - подумала Яся".

  • Наталія Матолінець

    Академія Аматерасу

    Рендалл відверто не щастить: її життя летить шкереберть, а сама вона опиняється в химерній Академії Аматерасу, куди приходять душі гордих богів, перероджуючись у нескінченному русі Колеса Долі. Це історія про те, що найзапекліші битви - завжди з собою, найважливіші подорожі - у глибини власної душі, а любов і дружба варті того, щоб виходити за межі своїх можливостей.

    - Не говори про розбиті надії, Діонісе, - усміхнулася Рен. - Бо ми з тобою - не на краю. А навіть коли виявиться, що так, то хто сказав, що це - незборимо? - Ніхто. Ніхто такого не казав, - заусміхався Діоніс".

  • Таня Поставна

    Коли я була лисицею

    Ця книжка про дитинство й віру в дива. Про силу дитячої уяви та стосунки зі старшими. Про те, що деколи дідусь і бабуся можуть замінити батьків. Ця книжка допомагає дітям краще зрозуміти дорослі проблеми, а дорослим - згадати дитинство. "Коли я була лисицею" - важлива книжка про сприйняття світу, яка потребує не лише читання, а й обговорення разом із дитиною. Отже, вмикайте фантазію на повну - і ласкаво просимо до світу Лисички!

    Я саме сиділа на ґанку, коли прийшов тато Віки і почав голосно говорити. Він кричав щось про брехунів і весь час повторював якесь сирне слово… Сиро - та.Я дуже злякалась, але дідусь сказав: "Люди бачать лише те, що хочуть бачити. А те, чого вони не розуміють, їх лякає. Не переймайся цим, Лисичко".

  • Оля Русіна

    Мія і місячне затемнення

    Мії ніколи нудьгувати. З однокласником Матвієм та його молодшим братом Людожерчиком вони постійно потрапляють у пригоди. І цих пригод стає ще більше, коли на порозі Міїної з Дідусем квартири з’являється незнайомець - її тато. Настороженість змінюється захватом - виявляється, тато працює в астрономічній обсерваторії! А значить, Мія, Матвій і Людожерчик теж одного дня зможуть туди потрапити...

    Дідусь на хвилинку підняв її на руки, як маленьку, і сказав, що Мія придумала все якнайліпше. - Я досі не певна, чи правильно все придумала з Віталієм, - зізналася Мія. - Він спитав, чи я, коли подумаю, зможу його вибачити. - Гадаю, - сказав тоді Дідусь, - батькам не обов’язково бути завжди батьками. Іноді їм достатньо бути просто друзями".

  • Галина Ткачук

    Білка Квасоля та Опівнічний Пожирака

    У стародавньому Києві на Подолі жила собі дівчинка на ім’я Квасоля. У ті часи багато хто з киян умів перетворюватися на тварин чи птахів. Квасоля була білкулакою, бо перекидалася на білку. Якось у Києві з’явився таємничий невловимий злодій - Опівнічний Пожирака. Квасолин тато - відьмак Буряк, вирішив знайти спосіб відлякати ненажеру. Разом вони вирушають на пошуки інгредієнтів для чарівного зілля.

    Мені дуже хотілося б написати, що давні кияни вирізнялися чесністю та порядністю, тому ніхто ніколи нічого ні в кого не крав. Але, на жаль, цього зробити я не можу. Бо ви ж уже знаєте, що тими днями, про які йдеться, у Києві з'явився таємний невловимий злодій. І кияни охрестили його Опівнічним Пожиракою".

  • Антон Шапка

    Татова борода

    У тата була борода. Така довга й кашлата, що в ній могли заховатися десять маленьких хлопчиків. Коли мама готувала корисну, але страшенно несмачну перлову кашу, Сашко одразу ж пірнав у татову бороду. І мамі доводилось довго - довго перебирати її, поки вона не знаходила там синочка.

    Але одного разу борода відмовилася ловити хмари. Сашко чимдуж закидав її в небо, але вона скручувалась і падала на землю. Бороді не хотілося прогоняти дощ - він їй іноді подобався".